Котилася торба
З великого горба.
А в тій торбі
Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуритися.
|
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь - вийшов князь!
Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є - щастя твоє!
|
Летів рій бджілок
зі ста лічилок.
Зійшлися діти,
давай лічити,
бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить -
жмурити мусить.
|
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Зараз я іду шукать!
|
Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це - качатко сиве,
це - як жовта слива,
це - брудненький квачик,
це - м'якенький м'ячик,
це - як вовни жменька,
це - кривеньке,
це - сніжок побіг...
Скільки ж їх усіх?
|
Бiля двору - дві Федори,
біля ґанку - дві Тетянки,
а на лузі - дві Ганнусі,
біля річки - дві Марічки.
Ой, дівчаток тих багато.
Порахуйте їх, малята.
|
Гулі, гулі -
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки -
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата -
такі очі,
як горщата.
|
Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
|
Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!
|
Сітка, вітка,
дуб, дубки -
поставали козаки,
Шабельками брязь -
вийди, князь.
|
Ігдики, цигдики,
цигдики де,
Абель, фабель, дурмане,
Ікі, тікі, граматікі,
Оц,
клац,
заєць.
|
Ходить бусол по болоту
просить хлопців на роботу.
Хлопці кажуть:
- Не піду!
Бусол каже:
- Заплачу.
|
Котьо, котьо, котьоло
через море їхало,
золото, срібло везло.
Подоляночко, вставай,
свого перстеня шукай.
|
Сидить жаба під корчем,
зачинає рити,
На кого це слово впаде,
той буде жмурити.
|
Раз, два -
дерева
три, чотири -
вийшли звірі,
п'ять, шість -
падолист,
сім, вісім -
птахи в лісі,
дев'ять, десять-
це сунички
підвели червоні личка.
|
- Ласю-Парасю,
Де була?
- У лісі,
- Що їла?
- Горісі,
- Чим кусала?
- Зубами,
- Куди клала?
- До мами.
|
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три -
то жмурити будеш ти!
|
Стоїть верба над потоком.
Похилилась трохи боком.
Похилилась до води,
Ти лови.
|
Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай,
раз, два,три - вийди ти.
|
Бігла лялько
коло ковалька
в семи кожухах,
в трьох капелюхах,
в небо гляділа -
злетіти хотіло.
|
Раз, два, три,
чотири, п'ять-
п'ять горобчиків летять,
Раз, два, три, п'ять -
йду четвертого шукать.
|
Лізла баба по драбині
та й упало межи свині.
Не кусайте мене, свині,
буду ваша господиня.
|
- На чому стоїш?
- На камені,
- Що п'єш?
- Квас
- Ану злови нас.
|
Іде коза рогата,
веде діток, кошлата.
А хто козу туркне,
того коза штурхне.
|
Федір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
В нас вареників немає,
Хто жмуритись починає?
|
Біг заєць по льоду,
рвав траву лободу
Що набрав - то в пучок,
мій, мій сірячок.
|
Покололо, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки -
на кілочку вийдеш ти.
|
Йшла собака через міст -
чотири лапи,
п'ятий хвіст.
|
Покололо, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки -
на кілочку вийдеш ти.
|
Йшла собака через міст -
чотири лапи,
п'ятий хвіст.
|
Стоїть півень на току
у червонім чобітку
Будем півника просити:
ходи жито молотити.
|
Їхав лис через ліс,
поламав сто коліс,
Треба стати, погадати,
скільки йому грошей дати.
|
Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
|
Тут баба ворожила -
кусок сала положила,
Тут воно є,
щастя моє.
|
Сидить зайчик під липкою,
сіє муку калиткою.
Ведмідь каже:
"На хліб? На хліб?"
Зайчик вушками -
тріп-тріп.
|
Первінчики, червінчики,
дзвенять, гримлять кремінчики.
По свіжій травиці,
по чистій водиці.
Там ягоди, горішки,
медок, сахарок.
Мовчок.
|
Мала баба три сини -
були вони русини:
один ходив до школи,
другий робив підкови,
а третій був розпусняк-
вкрав він в баби капусняк.
|
Попіл, попіл, попільниця,
а де ж наша зозулиця?
Понад морем літала,
сивим оком кивала.
А ти, киве, не кивай,
а ти з города втікай.
|
Ходила квочка біля кілочка,
Водила діток-одноліток.
Дзень, бом, брязь,
Хто виходить в перший клас?
|
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
Ходи жито молотити!
|
Діти, діти, дітвора,
Утікайте із двора.
Хто не заховався,
Хай кричить: "Ура!"
|
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!
|
- Де стоїш?
- На калині.
- Що п'єш?
- Квас.
Лови нас!
|
А Іван-копитан,
Чим ти коні копитав?
Сріблом-золотом — дзень, брязь,
Вийди, князь
|
- Попіл, попіл, попільниця,
- А де ж твоя зозулиця?
Попід небом літає,
Сивим оком киває.
Хоч кивай, не кивай,
З цього місця утікай!
|
П'ять зайчаток вийшли з дому.
Спершу стали по одному,
Потiм - в пари, топчуть снiг,
Хто без пари — геть побiг.
|
- Раз-два. Ну й дива!
- Раз-два-три! Ти диви!
- Три-чотири! Говорили!
- Раз-два-тир-чотири-п'ять!
Зранку вчуся рахувать.
Все зраховано навкруг:
Дерева, ріка і крук,
Що на дереві сидить
І кричить мені: "Ур-ра!
Рраз-два-три-чотири -
Кр-ра".
|
Літо, спека, бо жнива.
В житі зайчики, аж два.
- Де ми будем, брате, жити,
Як покосять в полі жито?
- Раз, два - та й тікати -
Буде нас стіжок ховати!
Раз, два - та й зима...
В ліс втечемо - нас нема.
Джміль, оса та бджілка -
От і вся лічилка.
|
Павлику-равлику
вистав роги
на чотири стоги.
Тобі два, мені два -
поділимось обидва.
|
Їхала карета,
Дзвоном дзвонить.
Вийшла панi,
Лiчить конi:
Раз, два, три, вийди ти.
|
Якало, тикало, микало, викало,
Хтокало, шокало, кликало, кудикало.
Тобі жмуритись випало.
Ану рукою затулись, не дивись.
|
Ходить качка на гніздечко,
Золоті несе яєчка.
Скільки їх там, відгадай.
Раз, два, три - утікай.
|
Бігли по снігу пухнастім
Гриць, Віталій, я, дві Насті.
Ковзалися на Сулі
Біля нас три Василі.
Підійшли Роман й Павло.
Скільки нас усіх було?
|
Летів рій бджілок зі ста лічилок.
Зійшлися діти, давай лічити.
Бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить — жмуритись мусить.
|
Раз і два.
Раз і два.
В нас лічилка — лісова!
В лісі — дерево дуплисте,
а в дуплі живе сова,
що жовтаві очі має,
Спить — удень. Вночі — літає.
Добрий сну, сові приснись!
Я — ховаюсь! Ти — жмурись!
|
Під дубочком — їжачок,
На дубочку — павучок.
Біля заростів лози -
Козенятко й дві кози.
Поспішають до ріки
Два горласті гусаки.
А ще п'ять качок під в'язом...
Полічи-но всіх їх разом.
|
Край поля тополя,
в гаю — барбарис,
а ти не ховайся -
жмурись.
|
Раз, два, три, чотири, п'ять!
П'ятеро пташат летять!-
Перше, друге, третє... п'яте.
Йду четвертого шукати.
|