Що ж повинна уміти дитина на 1 вересня?
Він повинен вміти доглядати за собою, самостійно роздягатися і одягатися. Дуже важливо привчати дитину до гігієни: не тільки обов’язковим ранковим процедурам, а й до того, що стежити за собою потрібно протягом усього дня – поправити зачіску, почистити костюм. Навчіть малюка прибирати своє робоче місце, куточок, дбайливо ставитися до своїх речей. Крім того, дитина повинна добре розуміти, як потрібно і можна вести себе з однолітками і якось з дорослими. Хлопцям треба знати, як звернутися до вчителя, як відповісти на питання, навчіть своїх дітей вітатися і прощатися, говорити “спасибі” і “будь ласка”.
Дотепер школа не вимагає спеціальних знань — умінь читати, писати. Часом ці знання в певному сенсі шкідливі: дитина, яка прийшла в школу занадто «розумним», буде нудьгувати на уроках. Для 1 класу норма рахунок в межах 10, поняття більше-менше, цього цілком достатньо. А ось знання предметно зорове як виглядає ми, тварини, рослини – повинні бути обов’язково. Дуже часто з’ясовується, що першокласник не може розповісти про сім’ю, як слід пояснити не тільки де працюють батьки, а і як їх звуть.
Особливу увагу хочеться звернути на питання здоров’я. треба приділяти першорядну увагу зміцненню здоров’я, фізичному розвитку, загартовуванню, розвивати моторику, координацію, необхідно не просто гуляти у дворі, а грати в рухливі ігри. Перед школою необхідно встановити режим дня-години відпочинку, їжі, занять, прогулянок. Відсутність режиму в першу чергу б’є по здоров’ю, по незміцнілій нервовій системі. Режим допомагає правильно поєднувати працю і відпочинок, звикати до нових умов життя. Лікарі стверджують, що режим дня — це найкраща міра, яка попереджає збудливість і дратівливість дітей. У першому класі не варто перевантажувати дитину різними гуртками, у всякому разі, перші пів року, а далі діяти по обстановці. Виробляйте посидючість дитини, але не поспішаючи. Пам’ятайте посидючість досягається не примусом, а живою зацікавленістю.
Шкільна готовність — це здатність не тільки до посидючості праці, але і до творчості. Дитячі саморобки цінні не тільки тим, що дитина їх змайстрував, а й тим, що він знаходить для них різне застосування. Корисно звернути увагу і на те, як дитина реагує на похвалу й осуд, перемогу і поразку. При крайніх типах реакцій дитини на успіх і неуспіх треба спробувати їх врівноважити. Шкільна готовність – це сплав знань і навичок, необхідних для успішного навчання, і готовності до співпраці і подолання труднощів, позитивного ставлення до школи та навчання. Важливо душею відчути складність переживань дитини при настільки разючій зміні життя, як вступ до школи, і допомогти йому. Це, до всього іншого, не тільки збільшує його готовність до школи, але і збереже йому здоров’я.
