Екологічні ігри,вправи та завдання
Екологічні ігри, вправи та завдання
Гра «Асоціації»
Пропонується слово - стимул і демонструємо його наочний зразок. Наприклад, слова: дерево, море, річка, ліс, повітря, людина, повінь і т.д.
Називаючи слово «дерево» - показуємо його на малюнку, малюємо на дошці, чи демонструємо на відеоматеріалі і просимо дітей по черзі говорити все, що спаде на думку, доки вона дивиться на дерево.
Арт - терапевтична техніка «Фарби природи»
На аркуші паперу дітям пропонується відтворити всі кольори, які вони бачили в природі, і розмістити їх в будь-якому порядку (використовувати бажано не олівці і фломастери, а фарби і пензлик).
Після малювання кожна дитина розповідає про свій малюнок. Після чого , ми запитуємо у дітей:
-Як ви себе почуваєте? Що вам найбільше сподобалося?
Завдання «Намалювати музику»
Пропонується прослухати музичний твір П.Чайковського «Пори року» (або інший твір) із заплющеними очима. Після зафіксувати кольори і образи, які виникли в уяві, а потім відкрити очі і намалювати на папері все, що бачили.
Етюд «Я - листочок»
«Я - маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше кружляти над землею! А коли я втомлююся - спущуся на неї відпочити». Пропонується обговорення у колі, які почуття і емоції виникли.
Гра - емпатія «Я – рослина»
Пропонується заплющити очі і уявити себе рослиною. Потім, намалювати цю рослину та описати її. Після чого розповісти, що спільного з цією рослиною. Кожна дитина розповідає про себе.
Гра - емпатія «Я - тварина»
Пропонується заплющити очі і уявити себе твариною. Потім, намалювати цю тваринку та описати її. Після чого розповісти, що спільного з цією тваринкою. Кожна дитина розповідає про себе.
Завдання «Малюємо опалим листям»
Під час прогулянки, спостерігаючи за різнобарв’ям чарівниці – осені, дітям пропонується назбирати опале листя, а потім «малювати» цим листям різні малюнки, а, отже, працюємо цікаво, захопливо та пізнавально.
Завдання «Малюємо на опалих листочках»
Під час прогулянки пропонується назбирати опале листя, після чого висушити під пресом, а потім можна клеїти колажі або просто розмальовувати листочки візерунками, за допомогою маркера або фарб. А якщо листочки зверху покрити клеєм, вони повністю збережуть колір і будуть менш ламкими.
Завдання «Осінній калейдоскоп»
Для цього нам знадобиться різноманітний природний матеріал (каштани, жолуді, гілочки різних рослин, насіння рослин, камінці, мушлі та інше) Пропонується дітям, викласти їх, створюючи різноманітні фігури, візерунки або цілі картини.
Завдання «Веселі трафарети»
Спостерігати за природою можна в незвичайний спосіб - за допомогою трафарету. Пропонується дітям досліджувати навколишній світ, знаходячи різну текстуру для своїх зображень.
Така діяльність надзвичайно захоплює і дивує дітей.
Гра «У нас є своє дерево»
Місце проведення: екологічна стежка, територія дитячого садка.
Спостереження за одним з дерев можна починати з кінця весни у старшій групі. Діти разом з вихователем обирають на ділянці дитячого садка «своє дерево», за яким вони будуть спостерігати протягом року. При цьому вихователь з'ясовує, що діти знають про нього, розповідає про дерево основні відомості, звертає увагу на зовнішній вигляд: форму листя і крони, колір стовбура і віт, розміри.
Для роботи необхідно виготовити малюнок дерева (50 х 40 см), на якому відобразити усі пори року і зробити невеличкі поперечні розрізи, в які будуть вставлятися зображення різних тварин чи птахів, що будуть зустрічатися на дереві.
Спостереження за деревом в основному повинні відбуватися на цільових прогулянках, але якщо щось цікаве побачить вихователь або діти на щоденних прогулянках, слід звернути увагу на побачене і відмітити на «дереві» у куточку природи.
Протягом року діти відмічають, коли з'являються бруньки, перші листочки, насіння, плоди; які комахи і птахи відвідують дерево; починає жовтіти і опадати листя. Результати спостереження обговорюються на заняттях по ознайомленню з природою, а на окремих заняттях з розвитку мовлення дітям пропонується скласти розповіді «За що мені подобається «наше дерево?», «Що буде, якщо не стане «нашого дерева»?, казку «Що бачить дерево під час сну взимку?» та інше. На заняттях з зображувальної діяльності зробити для них малюнки.
У кінці року можна провести підсумкове заняття «До нової зустрічі, дерево», на якому діти розкажуть, що вони дізналися про дерево, підготують вірші про нього, загадки. Можна водити навколо дерева хоровод, співати пісень; зробити малюнок кори стовбура «на пам'ять» (папір прикласти до кори дерева крейдою натерти поверхню паперу).
Такі систематичні спостереження за деревом є частиною фенологічних спостережень і дають змогу дітям краще запам'ятати зміни, що відбуваються у живій природі, адже вони відбуваються не «взагалі», а з «їх деревом».
Гра «Що не належить до природи?»
Місце проведення: екологічна стежка, ділянка дитячого садка.
Мета: закріпити знання дітей про живу і неживу природу, навчити розрізняти предмети, які не відносяться до природи і забруднюють її. Формувати любов і бережне ставлення до природи.
Матеріали: пляшки, поліетиленові пакети, поламані іграшки, крейда, пластикові стакани, жолуді, пакети з-під молока, папір. (Усе це вихователь перед заняттям розкладає на невеликій території).
Хід гри
1. Група розподіляється на дві команди, які одержують завдання як можна більше зібрати предметів у пакет (з певної території).
2. Хвилин через 10 діти повинні принести свої знахідки. Вихователь разом з дітьми визначає, які предмети належать до живої, неживої природи, зроблені руками людини.
3. Уважно роздивитися предмети: які з них забруднюють природу, а які використовуються тваринами у їжу.
4. Бесіда про правила поведінки у природі, про шкоду сміття.
Методичні поради:
а) з метою закріплення навичок поведінки у природі і негативного відношення до забруднення оточуючого середовища можна провести заняття з ручної праці на тему «Друге життя речей», на якому виробити з відходів паперу, пластикових пляшок, пакетів з-під молочних продуктів потрібні речі (вази, годівниці, іграшки); зробити виставку саморобок із відходів;
б) на заняттях по ознайомленню з природою з'ясувати, як діти засвоїли матеріал про живу і неживу природу, забруднення природи відходами (Чим жива природа відрізняється від неживої? Які предмети забруднюють природу? Що треба робити, щоб не було сміття?).
Гра «Знайди дерево»
Пропонується зав'язати хусткою очі дитини і підвести її до одного з дерев, яке необхідно "обстежити" (охопити його руками, общупати, понюхати). Потім відвести на місце, зняти хустку з очей та поставити запитання Яке це було дерево? (гра на розвиток сприймання за допомогою органів дотику і нюху).
Гра «Фотоапарат»
Два гравця розподіляють між собою ролі - один буде "фотоапаратом", а другий - фотографом . У "фотоапарата" повинні бути заплющені очі, а фотограф веде його по місцевості. Фотограф фотографує 5-6 об'єктів, окремі деталі. "Фотоапарат" на декілька секунд розкриває очі, потім - "клац" - знову їх закриває.
Фотограф з "фотоапаратом" не розмовляє. Далі гравці міняються місцями. Завдання: як можна точніше "проявити" фотографії (намалювати або розповісти про те, які сюжети було сфотографовано).
Гра на розвиток спостережливості, уважності; уміння передавати почуття у малюнку або у зв'язній розповіді.
Екологічна сюжетно-рольова гра «Замкнені звірі»
Мета: закріпити знання дітей про диких тварин і середовище їх існування, викликати почуття причетності до всього живого, бажання охороняти природу.
Мотивація: діти бачать тварин у клітках у зоопарку або на картинках, а також тварин, які вільно «гуляють» у природі (їжак, білка, жаба), спостерігають за птахами; дивляться по телебаченню фільми про тварин. Чи є між ними різниця? Кому з них краще «живеться?».
Місце гри: кімната, двір, парк, луки.
Хід гри:
Перш за все, необхідно згадати разом з дітьми які тварини відносяться до диких, де вони мешкають, назвати представників; з'ясувати, хто з дітей був у зоопарку і яких тварин там бачив. Можна поставити запитання:
- Навіщо тварин привозять в зоопарк? Добре це чи погано?
- Чому диких тварин тримають у клітках?
Далі пропонується 4-5 дітям ролі тварин (вовка, ведмедя, тигра, лева, лисиці, папуги або інших по бажанню дітей), виділити кожному з них «клітку» (на дворі, наприклад, можна цю територію позначити крейдою на асфальті або паличкою на землі; у приміщенні визначаються умовні межи). Після чого спочатку обговорюється з дітьми, які грають роль тварин, як вони повинні поводити себе у «клітках», роздає їм маски або зображення тварин на картинках, приводить на «екскурсію» дітей. У ході бесіди з'ясовуються знання дітей про тварин, а потім «тварини» розповідають про своє життя у неволі.
Завдання вихователя полягає у тому, щоб підвести дітей до висновку, що звіри «бажають» вийти з кліток у ліс, степ, поле на волю.
Психогімнастика «Хто заховався під кущем?»
Діти по черзі зображують, кого вони бачили в своїй уяві під кущиком. Передають поведінку тваринки пантомімікою, рухами. Інші відгадують. Якщо ж не вдається відгадати, дитина називає.
Обговорення: (діляться враженнями від спілкування з тваринкою.)
