| 
			 Котилася торба 
			З великого горба. 
			А в тій торбі 
			Хліб-паляниця. 
			Кому доведеться, 
			Той буде жмуритися.  
			 | 
			
			 Бігли коні під мостами 
			З золотими копитами. 
			Дзень, брязь - вийшов князь! 
			Тут циганка ворожила, 
			Шматок сала положила. 
			Ось воно є - щастя твоє!  
			 | 
		
| 
			 Летів рій бджілок 
			зі ста лічилок. 
			Зійшлися діти, 
			давай лічити, 
			бо кожна бджілка, 
			немов лічилка: 
			кого укусить - 
			жмурити мусить.  
			 | 
			
			 Раз, два, три, чотири, п'ять! 
			Вийшов зайчик погулять. 
			Як нам бути, що робити? 
			Треба зайчика зловити. 
			Будем знову рахувати: 
			Раз, два, три, чотири, п'ять. 
			Зараз я іду шукать!  
			 | 
		
| 
			 Качка з річки йшла, 
			гурт качок вела: 
			це - качатко сиве, 
			це - як жовта слива, 
			це - брудненький квачик, 
			це - м'якенький м'ячик, 
			це - як вовни жменька, 
			це - кривеньке, 
			це - сніжок побіг... 
			Скільки ж їх усіх?   
			 | 
			
			 Бiля двору - дві Федори, 
			біля ґанку - дві Тетянки, 
			а на лузі - дві Ганнусі, 
			біля річки - дві Марічки. 
			Ой, дівчаток тих багато. 
			Порахуйте їх, малята.  
			 | 
		
| 
			 Гулі, гулі - 
			такі очі, 
			як моргулі. 
			чинки, чинки - 
			такі очі, 
			як мисчинки, 
			чата, чата - 
			такі очі, 
			як горщата.  
			 | 
			
			 Нашa совонька-сова 
			позабула всі слова. 
			На пеньку сидить, 
			очима лупає, 
			ногами тупає. 
			Туп-туп!   
			 | 
		
| 
			 Ходила квочка 
			коло кілочка. 
			Водила діточок 
			біля квіточок! Квок!   
			 | 
			
			 Сітка, вітка, 
			дуб, дубки - 
			поставали козаки, 
			Шабельками брязь - 
			вийди, князь.  
			 | 
		
| 
			 Ігдики, цигдики, 
			цигдики де, 
			Абель, фабель, дурмане, 
			Ікі, тікі, граматікі, 
			Оц, 
			клац, 
			заєць.  
			 | 
			
			 Ходить бусол по болоту 
			просить хлопців на роботу. 
			Хлопці кажуть: 
			- Не піду! 
			Бусол каже: 
			- Заплачу.  
			 | 
		
| 
			 Котьо, котьо, котьоло 
			через море їхало, 
			золото, срібло везло. 
			Подоляночко, вставай, 
			свого перстеня шукай.
  
			 | 
			
			 Сидить жаба під корчем, 
			зачинає рити, 
			На кого це слово впаде, 
			той буде жмурити.
  
			 | 
		
| 
			 Раз, два - 
			дерева 
			три, чотири - 
			вийшли звірі, 
			п'ять, шість - 
			падолист, 
			сім, вісім - 
			птахи в лісі, 
			дев'ять, десять- 
			це сунички 
			підвели червоні личка.
  
			 | 
			
			 - Ласю-Парасю, 
			Де була? 
			- У лісі, 
			- Що їла? 
			- Горісі, 
			- Чим кусала? 
			- Зубами, 
			- Куди клала? 
			- До мами.
  
			 | 
		
| 
			 За горами, за лісами 
			cтоїть бочка з пирогами. 
			Раз, два, три - 
			то жмурити будеш ти!
  
			 | 
			
			 Стоїть верба над потоком. 
			Похилилась трохи боком. 
			Похилилась до води, 
			Ти лови.
  
			 | 
		
| 
			 Тікав заєць через міст. 
			Довгі вуха, куций хвіст, 
			А ти далі не тікай, 
			рахувати починай, 
			раз, два,три - вийди ти.
  
			 | 
			
			 Бігла лялько 
			коло ковалька 
			в семи кожухах, 
			в трьох капелюхах, 
			в небо гляділа - 
			злетіти хотіло.
  
			 | 
		
| 
			 Раз, два, три, 
			чотири, п'ять- 
			п'ять горобчиків летять, 
			Раз, два, три, п'ять - 
			йду четвертого шукать.
  
			 | 
			
			 Лізла баба по драбині 
			та й упало межи свині. 
			Не кусайте мене, свині, 
			буду ваша господиня.
  
			 | 
		
| 
			 - На чому стоїш? 
			- На камені, 
			- Що п'єш? 
			- Квас 
			- Ану злови нас.
  
			 | 
			
			 Іде коза рогата, 
			веде діток, кошлата. 
			А хто козу туркне, 
			того коза штурхне.
  
			 | 
		
| 
			 Федір, Сидір і Каленик 
			Збудували тут куреник. 
			У куренику сидять, 
			По варенику їдять. 
			В нас вареників немає, 
			Хто жмуритись починає?
  
			 | 
			
			 Біг заєць по льоду, 
			рвав траву лободу 
			Що набрав - то в пучок, 
			мій, мій сірячок.
  
			 | 
		
| 
			 Покололо, покотило, 
			по дорозі волочило. 
			Сонце, місяць і зірки - 
			на кілочку вийдеш ти.
  
			 | 
			
			 Йшла собака через міст - 
			чотири лапи, 
			п'ятий хвіст.
  
			 | 
		
| 
			 Покололо, покотило, 
			по дорозі волочило. 
			Сонце, місяць і зірки - 
			на кілочку вийдеш ти.
  
			 | 
			
			 Йшла собака через міст - 
			чотири лапи, 
			п'ятий хвіст.
  
			 | 
		
| 
			 Стоїть півень на току 
			у червонім чобітку 
			Будем півника просити: 
			ходи жито молотити.
  
			 | 
			
			 Їхав лис через ліс, 
			поламав сто коліс, 
			Треба стати, погадати, 
			скільки йому грошей дати.
  
			 | 
		
| 
			 Еники-беники їли вареники. 
			Еники-беники, квас: 
			вийшов маленький Тарас.
  
			 | 
			
			 Тут баба ворожила - 
			кусок сала положила, 
			Тут воно є, 
			щастя моє.
  
			 | 
		
| 
			 Сидить зайчик під липкою, 
			сіє муку калиткою. 
			Ведмідь каже: 
			"На хліб? На хліб?" 
			Зайчик вушками - 
			тріп-тріп.
  
			 | 
			
			 Первінчики, червінчики, 
			дзвенять, гримлять кремінчики. 
			По свіжій травиці, 
			по чистій водиці. 
			Там ягоди, горішки, 
			медок, сахарок. 
			Мовчок.
  
			 | 
		
| 
			 Мала баба три сини - 
			були вони русини: 
			один ходив до школи, 
			другий робив підкови, 
			а третій був розпусняк- 
			вкрав він в баби капусняк.
  
			 | 
			
			 Попіл, попіл, попільниця, 
			а де ж наша зозулиця? 
			Понад морем літала, 
			сивим оком кивала. 
			А ти, киве, не кивай, 
			а ти з города втікай.
  
			 | 
		
| 
			 Ходила квочка біля кілочка, 
			Водила діток-одноліток. 
			Дзень, бом, брязь, 
			Хто виходить в перший клас?
  
			 | 
			
			 Стоїть півень на току 
			У червонім чобітку. 
			Будем півника просити: 
			Ходи жито молотити!
  
			 | 
		
| 
			 Діти, діти, дітвора, 
			Утікайте із двора. 
			Хто не заховався, 
			Хай кричить: "Ура!"
  
			 | 
			
			 Раз, два, три! 
			Раз, два, три! 
			Біжимо ми як вітри, 
			А жмурити будеш ти!
  
			 | 
		
| 
			 - Де стоїш? 
			- На калині. 
			- Що п'єш? 
			- Квас. 
			Лови нас!
  
			 | 
			
			 А Іван-копитан, 
			Чим ти коні копитав? 
			Сріблом-золотом — дзень, брязь, 
			Вийди, князь
  
			 | 
		
| 
			 - Попіл, попіл, попільниця, 
			- А де ж твоя зозулиця? 
			Попід небом літає, 
			Сивим оком киває. 
			Хоч кивай, не кивай, 
			З цього місця утікай!
  
			 | 
			
			 П'ять зайчаток вийшли з дому. 
			Спершу стали по одному, 
			Потiм - в пари, топчуть снiг, 
			Хто без пари — геть побiг.
  
			 | 
		
| 
			 - Раз-два. Ну й дива! 
			- Раз-два-три! Ти диви! 
			- Три-чотири! Говорили! 
			- Раз-два-тир-чотири-п'ять! 
			Зранку вчуся рахувать. 
			Все зраховано навкруг: 
			Дерева, ріка і крук, 
			Що на дереві сидить 
			І кричить мені: "Ур-ра! 
			Рраз-два-три-чотири - 
			Кр-ра".
  
			 | 
			
			 Літо, спека, бо жнива. 
			В житі зайчики, аж два. 
			- Де ми будем, брате, жити, 
			Як покосять в полі жито? 
			- Раз, два - та й тікати - 
			Буде нас стіжок ховати! 
			Раз, два - та й зима... 
			В ліс втечемо - нас нема. 
			Джміль, оса та бджілка - 
			От і вся лічилка.
  
			 | 
		
| 
			 Павлику-равлику 
			вистав роги 
			на чотири стоги. 
			Тобі два, мені два - 
			поділимось обидва.
  
			 | 
			
			 Їхала карета, 
			Дзвоном дзвонить. 
			Вийшла панi, 
			Лiчить конi: 
			Раз, два, три, вийди ти.
  
			 | 
		
| 
			 Якало, тикало, микало, викало, 
			Хтокало, шокало, кликало, кудикало. 
			Тобі жмуритись випало. 
			Ану рукою затулись, не дивись.
  
			 | 
			
			 Ходить качка на гніздечко, 
			Золоті несе яєчка. 
			Скільки їх там, відгадай. 
			Раз, два, три - утікай.
  
			 | 
		
| 
			 Бігли по снігу пухнастім 
			Гриць, Віталій, я, дві Насті. 
			Ковзалися на Сулі 
			Біля нас три Василі. 
			Підійшли Роман й Павло. 
			Скільки нас усіх було?
  
			 | 
			
			 Летів рій бджілок зі ста лічилок. 
			Зійшлися діти, давай лічити. 
			Бо кожна бджілка, 
			немов лічилка: 
			кого укусить — жмуритись мусить.
  
			 | 
		
| 
			 Раз і два. 
			Раз і два. 
			В нас лічилка — лісова! 
			В лісі — дерево дуплисте, 
			а в дуплі живе сова, 
			що жовтаві очі має, 
			Спить — удень. Вночі — літає. 
			Добрий сну, сові приснись! 
			Я — ховаюсь! Ти — жмурись!
  
			 | 
			
			 Під дубочком — їжачок, 
			На дубочку — павучок. 
			Біля заростів лози - 
			Козенятко й дві кози. 
			Поспішають до ріки 
			Два горласті гусаки. 
			А ще п'ять качок під в'язом... 
			Полічи-но всіх їх разом.
  
			 | 
		
| 
			 Край поля тополя, 
			в гаю — барбарис, 
			а ти не ховайся - 
			жмурись.
  
			 | 
			
			 Раз, два, три, чотири, п'ять! 
			П'ятеро пташат летять!- 
			Перше, друге, третє... п'яте. 
			Йду четвертого шукати.
  
			 |