Булінг | "Заклад дошкільної освіти №58 ВМР"

ЗАКОНИ
"Про охорону дитинства" (ст. 10)

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) у закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 № 293 (зі змінами)

ЛИСТИ

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" від 18.12.2018 р. №2657-VІІІ

"Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) від 14.08.2020 № 1/9-436

"Деякі питання організації виховного процесу у 2021-2022 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок" від 16.07.2021 № 1/9-362

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в ДНЗ № 58

Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в ЗДО
1. Учасники освітнього процесу ЗДО, якщо їм стало відомо або вони стали свідками випадків вчинення булінгу (цькування), зобов'язані не зволікаючи інформувати директора ЗДО, а в разі його відсутності, до особи, яка виконує його обов'язки. Постраждала від булінгу особа або її батьки (або особи, які їх замінюють) мають право повідомляти директора ЗДО в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації, або одразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції (ювенальна превенція) та служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу.

2. Директор ЗДО у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

Невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє уповноважених територіального підрозділу органів Національної поліції (ювенальна превенція), принаймні одного з батьків малолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
За потреби викликає бригаду екстреної швидкої медичної допомоги для надання медичної допомоги потерпілої особі.
Повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин.
Скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі — комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Булінг в ЗДО — міф чи реальність

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор. Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага.

Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами. Хто провокує булінг в дитсадку Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо: Педагог або помічник вихователя: — зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі; — ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки; — глузує із зовнішнього вигляду дитини; — образливо висловлюється про дитину чи її батьків; — проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини. Батьки або члени сім’ї: — б'ють та ображають дитину вдома; — принижують дитину у присутності інших дітей; — проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини; — ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі. Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО Дитина-жертва булінгу поводиться незвично.

Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:
— не хоче одягатися вранці;
— шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
— просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
— плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
— не контактує з однолітками у дворі;
— грає наодинці.

В дитячому садку:
— не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
— усамітнюється при будь-якій нагоді;
— часто губить свої іграшки або речі;
— бруднить чи псує одяг;
— грає поламаними іграшками;
— відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації чи грі;
— не має друзів у групі.

Що робити батькам:

У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у ДНЗ тощо).
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя.
Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.
Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації.
Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.
Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), яку б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.

**********************************************************************************************